До вашої уваги представляю Вам, дорогі читачі, третю частину поеми "Королева Вишенька". Насолоджуйтесь і голосуйте!)
КОРОЛЕВА ВИШЕНЬКА
ІІІ ЧАСТИНА (Трагічне кохання)
В цій часті оповім я вам
Любов нещасну пані Вишні.
Ця обезбашена мадам
До принца протягала клішні.
А був він принцом хоч куди,
І слухав музику хорошу,
І не шукав собі біди,
Але, коли напивсь Мороши...
Біда сама знайшла його
І признавалася в коханні
І все питала: "Ну чого?
Не відчуваєш ти страждання,
Яке плекаю я до тебе
Яке так сильно палить душу...
Але ж тобі насрати з неба
Бо ти не любиш таку клушу..."
Із думкою хлопчини цього
Я, Сказочник, погоджуюсь одразу
І правильні всі мислі в нього,
Що він не любить ту заразу...
* * *
А на околиці містечка
Був популярний бальний зал
Там тусувалася овечка
Там був веселий карнавал.
Ну а коли все закривалось
І до будинків всі ішли
То Вишенька за принцом гналась
І вслід кричала: "Проведи!
О, проведи мене мій принце,
Моя любове неземна.
Повір мені, у цьому світі
Я лиш одна така дурна.
Хоч "стьоклишко" уже розбите,
Та дещо дати я ще взмозі,
Ти не соромся, пригощайся,
Бери хоч тут, на цій дорозі."
Та принц був хлопець не дурний
І на шалаву не повівся.
Вона йому кричала: "Стій!"
Та він ні трохи не спинився...
Усе, що можу я сказати,
Це те, що принц терплячий був,
Хоч він зумів її послати,
Та ужас цей він не забув...
Я за увагу Вас благодарю
І кланяюся Вам низенько
Ще не один вірш подарю
Надіюсь, будете раденькі..